Четверте засідання Українського республіканського клубу

16 квітня відбулося четверте засідання Українського республіканського клубу на тему «Республіканізм VS. Демократія: найбільш вдала модель для України в історико-правовій та психологічній площині». Співдоповідачами були молоді громадські діячі, координатори соціальних проектів: юрист Галина Палійчук, історик Євген Болотнов та психолог Антоніна Рудська. 

«Мета нашої сьогоднішньої зустрічі — зрозуміти остаточно, що таке республіканізм, в чому його відмінність від ідеї демократії і спроектувати його на наше життя, на те, що відбувається сьогодні в країні, на ті моделі майбутнього України, що є сьогодні у нас в головах. Нам треба навести лад з розумінням цих моделей, бо вони значною мірою зіпсовані засобами масової інформації, телебаченням, радянською ідеологією», — зазначив у вступному слові співзасновник Українського республіканського клубу Валерій Пекар.

Засідання розпочали з виступу юриста, правозахисниці Галини Палійчук. Вона зазначила, що на початку реалізації такого масштабного соціального проекту, який розглядається на Українському республіканському клубі, його варто розглянути в трьох площинах: правовій, історичній та психологічній. 

«Досвід показує, що проблеми в країнах виникають там, де немає традиційної ідеології. Тут є прогалина і в Україні. Наші політики не намагаються вирішити найголовнішого — ніхто не виробляє якусь конкретну тактику і методи правління країною, тобто не шукає цієї засадничої ідеології, якою, на нашу думку, має стати республіканізм», — вважає юрист.

Галини Палійчук зазначила, що в нашого народу склалося певне споживацьке ставлення до держави, вони вважають, що держава їм щось винна. Найкраща ж ілюстрація ідеї республіканізму — слова президента США 1961-1963 рр. Джона Кеннеді: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, спитайте, що ви можете для вашої країни».

Галина Палійчук поділилася своїми думками, що потрібно українцям зробити в правовому полі для побудови республіки. «В першу чергу — відійти від політики "боремось з результатом", а перейти до таких дій, щоб негативних результатів не було. Для цього треба проводити просвітницьку діяльність через інститути громадянського суспільства. Також нам потрібна уніфікація, гармонізація та мінімізація законодавства, яке спрямоване на подолання правових колізій та прогалин в праві. Потрібно впроваджувати нове законодавче поле, яке б закріплювало механізми реалізації цієї ідеології, а також відходити від олігархічного політичного режиму, шляхом приходу до влади соціально активної молоді, яка не орієнтована на корупцію. Також вважаю, що варто заборонити колишнім великим бізнесменам приходити в політику, дати більше свободи громадським інститутам та якісно боротися з корупцією».

Історик Євген Болотнов розповів про еволюцію республіканізму в світі від античності до сьогодні.

«Зараз у світі існує 258 країн, з них 140 є республіками. Серед них я би виділив Ісландію, населення якої всього 300 тис. людей, проте ця країна демонструє нам класичну республіку, навіть грецькі філософи не могли мріяти про такий вияв громадської активності та республіканської ідеології».

Психолог Антоніна Рудська визначила, що в психології українця домінують два архетипи правителя: «добра лагідна мати» та «відповідальний, сильний батько». «Політичні психологи відзначають, що для українців характерним є очікування "месії" — харизматичного лідера, рятівника країни, в той час як владу люди сприймають як насильство, а будь-яку соціальну активність вважають марною», — розповіла доповідач.

Психолог пояснила, чому ідея республіканізму може бути важко сприйнятою українцями. «Сьогодні найпомітнішими тенденціями в масових настроях української спільноти є негативне відторгнення будь-яких ідеологічних настанов (як закономірна реакція на тривалу ідеологічну експансію) та сприймання й оцінка партійних ідеологій як чергових спроб "обдурити народ". Звідси болісне сприймання самого факту множинності ідеологій, посилене загальною втомою від кризових явищ та відразою від політики».

На думку Антоніни Рудської, важливим питанням сьогодні також є формування української державної еліти: тієї верстви, яка б поєднувала у собі інноваційне мислення, професіоналізм, духовність, патріотизм, відповідальність та могла бути взірцем лідерства для загалу.

«Я вважаю, що, великим потенціалом до розбудови суспільства може виступити інноваційно активна молодь: готова до роботи, з самостійним та внутрішнім мотивом до праці, ініціативна, з творчим відношенням до роботи, гнучка та сприятлива до всіх змін, з потягом до самовдосконалення, до професійного зростання, обміну ідеями та досвідом». 

Своїми думками про виступи доповідачів та республіканізм загалом поділилися експерти клубу. 

Доктор політичних наук Лідія Смола: «По телебаченню українців показують як забитих, нещасних, затурканих людей, які живуть, щоб раз в 4 роки продати голос за кілограм гречки. Насправді ми такими не є, але нам не показують успішних прикладів. Українці мають усвідомити, що не можна дозволяти себе принижувати. Якщо над нами сміються — значить ми дозволяємо це робити, що дуже прикро. Я думаю, що нам не потрібен якийсь лідер, тому мені дуже подобається республіканізм».

Політичний журналіст, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар наголосила, що республіка розпочинається з громадян, з їхнього усвідомлення своїх прав та обов’язків, поняття свободи та відповідальності. «У нас це уявлення не є уніфікованим, усвідомлення своїх прав є дуже на низькому рівні. Нам потрібно виробити шляхи досягнення політичного консенсусу, а поки що наші політики собі такого завдання не ставлять. Треба сподіватися на самих себе, показувати приклад і давати формати взаємодії. Це клуб — один з прикладів таких форматів. Якщо ми тут порозуміємося, побачимо спільні проекти — це може стати історією успіху, яка щось може міняти у свідомості і спонукати до якихось інших дій».

На завершення співзасновник клубу Валерій Пекар зазначив: «Ми тут почули багато теоретичних засад республіканізму. Питання в тому, як дістатися до практики? Як нам з пересічного українця зробити республіканця? Єдиний інструмент виховання суспільства — суспільні інституції.  Ті інституції, які ми маємо зараз, не справляться з цим завданням, тому потрібні нові. Якщо 5% українців, а це дуже багато, будуть керуватися республіканською ідеєю, то Нова Україна проросте через стару, як трава проростає крізь асфальт».

Фоторепортаж із засідання.

Повний відеозапис засідання.

Репортаж з першого, другого та третього засідання УРпК.

Український республіканський клуб — це майданчик для спілкування представників інтелектуальної еліти, які можуть запропонувати суспільству своє бачення необхідних змін. Клуб стане місцем, де українська візія не лише відшліфується, але й втілиться у конкретні стратегії та у проектах, що залучать тисячі громадян у справу побудови Української Республіки, яка забезпечить кожному громадянинові право на добробут, справедливість і розвиток.Засідання УРпК відбуватиметься раз на два тижні по вівторках. За анонсами заходів слідкуйте на сайті Центру розвитку суспільства та сторінках у Facebook: ЦРС та УРпК.